8 кл З.Л.10.04.2020 Мольєр Засоби комічного

Матеріал до вивчення теми

Мольєр "Міщанин-шляхтич"

Засоби комічного у творі

1. Інтелектуальна розминка

 Завершити речення:

Ø Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» — ...

Ø Пан Журден прагне...

Ø Слуги в комедії — ...

Ø Люсіль — це...

Ø Весела вигадка про сина турецького дворянина належить ...

Ø Перевдягнувся на турецього вельможу...

Ø Пана Журдена посвятили в сан ...

Ø На бенкет пан Журден запросив ...

Ø Маркіза Дорімена закохана ...

Ø У кінці намічаються весілля ...

2. Повторення

Який сенс образів Доранта й Дорімени?

Образи дворян графа Доранта та маркізи Дорімени яскраво засвідчують лицемірство, продажність, моральну ницість того зовні вишуканого, освіченого, блискучого аристократичного світу, до якого так прагне потрапити пан Журден. Граф Дорант, збіднілий дворянин-пройдисвіт, збирається за рахунок Журдена влаштувати свій шлюб з маркізою Доріменою. Він нахабно бреше Журденові й про прихильність родовитої дами, й про те, що «сьогодні йшла розмова в королівській спочивальні» саме про цього «видатного» міщанина, який заслуговує на дворянський титул. Образи Доранта і Журдена також протиставлені автором. Якщо Журден щирий у своїх почуттях, то граф - закінчений лицемір. Якщо Журден щиро вірить у шляхетне слово Доранта обіцянку повернути гроші, то аристократ-негідник і не збирається їх повертати, а використовує для власних цілей. Журден наївно прагне дружби з високими особами, проявляючи при цьому дурість та приниження. Дорант же, виманюючи гроші у Журдена, цинічно глузує з нього. Дорімена взагалі сприймає Журдена як кумедного дурника, блазня, але й сама виявляється обдуреною, погодившись на одруження з Дорантом, що маніпулює Журденовими грішми й видає себе за багатія. Маркізу не цікавлять високі почуття, вона опікується тільки власним статусом та багатством. Для Мольєра зображення аристократів саме під таким сатиричним кутом було актом надзвичайної громадянської сміливості. Адже він замахнувся на звичаї й вади панівного в суспільстві класу, і холод самого монарха був тому підтвердженням.

3. Опрацюйте матеріал:

Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допомогою автор виявляє справжню сутність людей. Автор втілив у своїх персонажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки типове — те, що завжди було й буде притаманне людській натурі: марнославство, лицемірство, невігластво, пихатість тощо.

Сміх Мольєра багатозначний: він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. 
У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Між тим у розкритті образів аристократів автор застосовує сатиру і сарказм. Якщо вчинки Журдена він лише висміює, то спосіб життя Доранта і Дорімени рішуче засуджує.

Комізм у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, у які потрапляють герої п’‎єси, і в їхніх висловлюваннях (наприклад, «турецька» мова, вигадана автором). Комічні ефекти в комедії Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народного театру, що надає п’‎єсі особливої життєвості та дієвості.

Приклади застосування Мольєром різних видів комічного для втілення авторського задуму:

а) гумор -Журден позичає гроші Доранту (висміюється довірливість Журдена та шахрайство Доранта);

б) іронія - пані Журден іронізує над довірливістю свого чоловіка (висміюється плазування Журдена перед аристократією);

в) сатира - Ков’‎єль дає негативну характеристику Журдену: «От йолоп, так йолоп!.. » (втілена народна оцінка таких «шляхтичів», засудження буржуазії в її намаганні здобути аристократичні титули та звання);

г) сарказм - пані Журден з неприхованим гнівом викриває Доранта і Дорімену, виганяючи їх зі свого дому (втілено засудження лицемірного життя аристократії);

д) буфонада (італ. bufonada - блазенство, комедійна гра акторів, в якій використовуються засоби гіперболізованого комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання) - окарикатурення Журдена: як він одягається, вимовляє звуки під час уроку, кланяється тощо (викриття ганебного плазування перед аристократією, яка того не варта);

е) фарс (вид народного театру та літератури західноєвропейських країн, передусім Франції. Відрізнявся комічною, нерідко сатиричною спрямованістю, реалістичною конкретністю, вільнодумством. Герої фарсу - міщани. Образи-маски фарсу позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів) - переодягання Клеонта і Ков’‎єля, підглядання Ніколь, побиття Журдена палицями під час посвяти у «мамамуші» та ін. (фарсові елементи надають п’‎єсі особливої жвавості, ефекту комічного; це також засіб викриття і висміювання дурості Журдена).

Саме тому світогляд, поведінка та мораль Журдена викликають сміх та осуд. Саме через це так холодно публіка зустріла комедію Мольєра «Міщанин-шляхтич». «Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу», - говорив сам Мольєр і дотримувався цього девізу попри всілякі негаразди

Науковець Н. Міляновська вважає, що «у комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєр майстерно поєднав суворі правила класицистичного мистецтва і народного фарсу: глибокий філософський зміст і побутові замальовки, реальне історичне тло і неправдоподібні комічні ситуації. Французький комедіограф своєю творчістю зумів довести, що високе мистецтво не обов’‎язково має бути трагічно-урочистим чи повчально-нудним, що і комедія може бути одночасно і вишуканою, і смішною, і цікавою як для аристократії, так і для простолюду». 

 Загальні висновки

Мольєр вивчав і використовував досвід класицистичного театру. Він підніс комедію до рівня поетичного жанру класицизму й водночас вивів її за межі класицистичної системи.

У комедії втілені такі правила класицизму:

- єдність місця (дія відбувається в будинку пана Журдена);

- єдність часу (дія обмежується однією добою);

- негативні персонажі протиставляються позитивним;

- викриваються соціальні та людські вади: паразитизм аристократії (образ Доранта) та марнославство буржуазії (образ Журдена).

Але Мольєр не тільки дотримується правил класицизму, а й порушує їх:

- драматург протиставив комедію трагедії, яка вважалася провідним жанром класицизму. Тим самим, порушивши суворі жанрові межі, він довів, що комедія за силою актуальності може стати в один ряд із високим жанром – трагедією;

- у комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєр порушує єдність дії: крім сюжетної лінії закоханого пана Журдена, в комедії розгортаються ще три лінії – Люсіль та Клеонта, маркізи та графа, слуг Ніколь та Ков’єля;

- негативний герой (пан Журден) наділений позитивними рисами.

Особливістю комедії є використання пісень, танців, музичних інтермедій.

Ідеєю написання твору є те, що кожна людина повинна бути сама собою, не забувати про своє коріння, оцінювати якості людей не за їх походженням, а за вчинками.

Ми можемо сказати, що в комедії є такі конфлікти:

- соціальні (Зіткнення інтересів дворянства і буржуазії (пан Журден і Дорант та Дорімена);

- любовні (Клеонт – Люсіль, Журден – Дорімена – Дорант. Журден – Дорімена – пані Журден. Ков’єль – Ніколь);

- моральні (зіткнення здорового глузду (пані Журден) і рабського плазування (пан Журден).

Комізм комедії "Міщанин-шляхтич" – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонами, розкриває найтиповіші характери. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, навертає до моральних цінностей. "Міщанин-шляхтич" – яскравий взірець "високої комедії". За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Ця комедія – найзліша сатира Мольєра на буржуазію, яка наслідує дворянство.

У ній він не шкодує барв для висміювання багатого буржуа Журдена, який щосили прагне дворянства.

Комедія ситуацій – жанровий різновид комедії, побудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи непередбачуваному збігові обставин.

Комедія характерів – жанровий різновид комедії, побудований на показі рис характеру, що викликають сміх. Авторська позиція проявляється в сатиричному зображенні людських вад. Насмішка, від м’якої і щирої до відверто злої, стає провідним художнім засобом твору Мольєра. Хоча, наслідуючи традиції класицизму, автор надмірно загострює ту чи ту рису характеру героя, його художнє узагальнення зробило образи типовими, пов’язаними зі своїм часом і наступними поколіннями.

Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.

4. Виконайте завдання:

(виконану в робочому зошиті роботу, перешліть за адресою: veronika.nikanoria@gmail.com)

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ   Мольєр “Міщанин-шляхтич”

1.     Який титул мріє отримати пан Журден?

2.     Кого наймає пан Журден?

3.     Яку науку відкриває Журден завдяки вчителю філософії?

4.     Ім’я пані, до якої залицяється пан Журден?

5.     Граф, який  позичає  у Журдена гроші, вдаючи з себе справжнього товариша…

6.     Що дарує пан Журден маркізі Дорімені?

7.     Ім’я чесного і порядного хлопця, який залицяється до доньки пана Журдена…

8.     Хто допомагає Клеонтові влаштувати розіграш з паном Журденом?

9.     Ким Ков’єль пропонує Клеонтові представити себе панові Журдену?

10.   У кого “посвячують” пана Журдена?

11.   Кому належать такі слова: “От йолоп так йолоп! Другого такого й у цілому світі не знайдеш!”

12.   Чи згодився пан Журден віддати заміж Люсіль за Клеонта?

5. Домашнє завдання: 

 - с. 245 - 254 повторити, с.254 - 255 опрацювати усно,
 - с. 255 - 258 опрацювати (всі рівні),
 - підготуватись до Т.О. "Бароко і класицизм"
 - Код доступу 584496

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua