8 кл.З.Л.07.04.2020 МОЛЬЄР. ОБРАЗИ КОМЕДІЇ

Матеріал до вивчення теми

Мольєр.  Комедія «Міщанин-шляхтич»

Основні образи комедії (пан Журден, пані Журден, граф Дорант, графиня Дорімена, Клеонт та ін.).

1.   Актуалізація опорних знань

- Назвіть дійових осіб п’‎єси «Міщанин-шляхтич».

- Хто з них є головним персонажем? Обґрунтуйте.

- Назвіть образи другорядні. Спробуйте визначити їх роль у творі.

- Чи є в комедії Мольєра епізодичні персонажі? Яке їхнє значення?

- Чи дотримується Мольєр правил класицизму у створенні системи образів комедії? Доведіть, спираючись на текст.

- Доведіть, що, створивши образ пана Журдена, Мольєр руйнував вимогу зображувати героїв як носіїв однієї домінантної риси характеру.

- Яким постає Журден у «Міщанині-шляхтичі»?

2.   Вправа «Незавершене речення».

Запишіть правильні відповіді в зошиті та відправте на електронну пошту veronika.nikanoria@gmail.com 07.04 до 18.00

1. Головний герой комедії «Мііцанин-шляхтич» (…….)

2. Пан Журден прагне (…….)

3. Слуги в комедії – це (…….)

4. Люсіль – це (…….)

5. Вигадка про сина турецького дворянина належить (…….)

6.Натурецького вельможу переодягнувся (…….)

7. Пана Журдена посвятили у неіснуючий сан (……….)

8. На банкет пан Журден запросив (…….)

9. Маркіза Дорімена закохана у (…….)

10. Використовує гроші пана Журдена, підігрує йому, але зневажає його (…….)

11. Дивиться на пана Журдена, як на опудало (…….)

12. У кінці комедії намічаються весілля (…….)

3. Ознайомтесь з матеріалом 
«Міщанин-шляхтич» — комедія-балет на 5 дій Мольєра, вперше поставлена у 1670.

П’єса висміює намагання буржуа підвищити свій соціальний статус переходом у дворянство і є сатирою як на вульгарність середнього класу, так і на гонор та зазнайкуватість аристократії.

“Міщанин-шляхтич” аналіз твору

Автор – Жан Батист Мольєр

Літературний напрям – класицизм

Жанр – соціально-побутова комедія, з елементоми любовної та соціально-психологічної комедії

Тема – прагнення багатого буржуа Журдена потрапити до вищого товариства

“Міщанин-шляхтич” проблематика  

v місце людини у суспільстві;

v чинники, якими це місце визначається;

v панівні моральні ідеали у державі;

v проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін.

Основні ідеї

– викриття соціальних і людських вад Головні герої

– Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, Дорант, Дорімена, Ковєль, Ніколь

Художні особливості п’єси

Ø різні види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, буфонада, фарс.

Ø комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов’язкова для класичної  п’єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п’єса побудована довкола однієї головної ідеї).

Ø у кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна межа в сатиричному перебільшенні.

Тема “Міщанин-шляхтич” — схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.

Сюжет “Міщанин-шляхтич” 

Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом.

Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки із шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв.

Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям, намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів.

Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з допомогою пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство.

П’єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

Головна проблема, на якій побудований сюжет «Міщанина у дворянстві», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одязі, способу життя.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

4. Опрацюйте схеми в зошиті:

Характеристика героїв

Пан Журден — головний герой «Міщанин-шляхтич», намагається наслідувати дворян одягом, звичками, манерами.

Риси характеру:

• марнославство (пихатість, гонористість)
• кмітливість — Журден помітив, що кравець украв у нього тканину
• самоприниження — по-рабськи захоплений тим, що граф поводиться з ним, «як із рівним»
• простодушність — постійно позичає гроші графу Доранту
• довірливість — вірить усім похвалам Доранта

Для Журдена бажання стати дворянином — прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі його вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Журден хоче засвоїти манери дворян, щоб зовні бути схожим на них.

Комічне полягає в зіставленні невиправної грубості не вченої людини, її наївного невігластва, вульгарності мови та манер — з претензіями на дворянську витонченість. Така ситуація викликає у глядачів сміх, але не презирство. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б'ється, забуваючи все великосвітські правила; вивчаючи науки, він вибирає саму практичну; веселу народну пісеньку; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.

Вірячи у всесилля грошей, Журден наймає дорогого кравця і не шкодує коштів на сукні. (Ось що значить одягтися по-панському! А будете ходити в міщанській сукні — ніхто не скаже «ваша милість»). Марнославство штовхає Журдена на зайві витрати: почувши звернення «ваша милість», він збільшує чайові помічникам кравця; ті, бачачи цю його слабкість, у міру зростання чайових зводять його в «сіятельство» і навіть «світлість». Через те ж марнославства Журден відмовляє Клеонта, закоханому в його дочку Люсіль. «… Дочка моя буде маркізою, а розлютили мене ще пущі, так я її герцогинею зроблю!» — відповідає він пані Журден, яка на відміну від чоловіка вважає вдалим тільки шлюб з рівним і бачить осліплення свого чоловіка.

Необгрунтовані претензії Журдена перешкоджають особистому щастю його дочки, але вони ж, зрештою допомагають слузі Ковьелю влаштувати шлюб Люсіль і Клеонта, дотепно розігравши довірливого і готового на все заради прилучення до аристократичного стану буржуа: переодягнувшись і представившись турецькими підданими, Ковьель просить руки Люсіль від імені сина турецького султана і посвячує його в «мамамуши», для чого Журдена переодягають турком, голять і змушують брати участь у безглуздій «церемонії посвяти».

Граф Дорант — збіднілий дворянин, який утратив можливість, але не бажання «широко» пожити на чужий кошт.

Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Журдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі.

Риси характеру:

• хитрий
• підступний
• лицемірний
• з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але випрошує в Журдена подачки
• шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу

Дорант домігся прихильності маркізи подарунками, тобто переконав її, що він багатий. Це і стало для маркізи головним у її рішенні одружитися з ним. У цьому прихована тонка насмішка над обома аристократами: маркіза шукає багатого жениха, а граф — багату наречену. Маркіза дає згоду на шлюб, бо вважає Доранта дійсно тим, за кого той себе видає. її розчарування автор мудро виніс за межі комедії.

Пані Журден — дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: "Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженьок. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ". Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від непрошених гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною»

Люсіль — вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: "Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого-небудь, крім Клеонта ".

Клеонт — закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.

Маркіза Дорімена —молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потряпляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.

Ковьель та Ніколь —розумні, вірні слуги, закохані один в одного. Вони, як і пані Журден засуджують вигадки пана Журдена, його небажання одружити Люсіль з Клеонтом, відверто насміхаються з нього.

5. Дайте усні відповіді:

6. В зошиті заповніть таблицю:

7. Домашнє завдання: 

- с. 242 - 245 повторити,

- с. 245 - 154 читати,

- повторити Т.Л.: засоби комічного у творі