11 кл. З.Л. 23.04.2020 ПАВИЧ 2

Матеріал для вивчення теми

Література постмодернізму. М. Павич. 

Утілення в оповіданні "Скляний равлик" рис постмодернізму

              

 1.  Опрацюйте схему 

  
     
Опрацюцте матеріал за адресою 

Скляний равлик 924874563 - Coggle

2.  “Скляний равлик” аналіз твору

Автор: Милорад Павич.

Рік написання: 1998.

Жанр: оповідання. Літературний рід: епос.

Тема: Зображення цікавого перехрещення доль двох людей.

Ідея: Паралельне прочитання історії Давнього Єгипту та сучасності (ХХ століття).

Проблематика твору “Скляний равлик”:

– повторення життя;

– перехресність людських доль;

– фаталізм;

– обман і самообман;

– погляд жінки і погляд чоловіка на одні й ті ж речі.

Головні герої твору “Скляний равлик”:

Панна Хатчепсут – продавчиня в магазині жіночої спідньої білизни

Пан Давид Сенмут, архітектор Пан в шкіряному пальто

Колишня дружина пана Давида Сенмута

Сюжет цього твору є особливим, оскільки автор пропонує декілька його прочитань, дає змогу читачеві самому обирати послідовність розділів для читання.  

Існує щонайменше чотири способи (послідовності) прочитання оповідання.

Тут подано сюжет за послідовним прочитанням (відповідно до авторської подачі послідовності розділів).

 Композиція твору “Скляний равлик”:

Перше перехрестя:

– Панна Хатчепсут”;

– “Пан Давид Сенмут, архітектор”;

– “Дочка, яка могла зватися Ніферуре”.

Друге перехрестя:

 – “Декоративна свічка”;

– “Запальничка”.

Експозиція – фактично її немає у творі.

Зав’язка – два розділи оповідання:

“Панна Хатчепсут” та “Пан Давид Сенмут, архітектор” (дії відбуваються паралельно).

Розвиток дії – розділ “Дочка, яка могла зватися Ніферуре”.

Кульмінація – обидва розділи “Декоративна свічка” та “Запальничка” (знову ж таки – дії відбуваються паралельно; окрім останніх абзаців у кожному з розділів).

 Розв’язка – останні абзаци у розділах “Декоративна свічка” та “Запальничка”.

Милорад Павич подає цікаве для прочитання оповідання і сам пропонує читачеві обрати послідовність прочитання розділів.

Показ паралельних сцен, пережитих обома персонажами надає творові більшої “життєвості” та подібності до реальності.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/mylorad-pavych-sklianyi-ravlyk-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua 
3.  Опрацюйте матеріал:

Зарубіжна література. Рівень стандарту. 11 клас. Кадоб’янська

7.3.2 «Скляний равлик» Милорада Павича як постмодерністський твір

Риси постмодернізму в оповіданні Милорада Павича «Скляний равлик» виявляються на різних рівнях.

Жанр твору

Новаторським є авторське визначення жанру твору — оповідання для комп’ютера й циркуля, для прочитання якого необхідний комп’ютер. Цим автор прагне не лише заінтригувати читача, а й задає правила прочитання — по колу, оскільки з часом нічого не змінюється у світі, у якому людина почувається ізольованою, самотньою, відчуженою.

Гра із твором і читачем

За принципом гри будуються описи відчуття самотності головної героїні твору панни Хатчепсут і колишньої дружини іншого головного героя Сенмута. У такий спосіб автор наштовхує читача на висновок про те, що саме самотність робить людей схожими одне на одного, а отже, зближує, духовно споріднює їх. Ідея людської самотності увиразнюється і в сюжеті. Твір розпочинається й завершується зустріччю панни Хатчепсут і Давида Сенмута, а крадені речі (запальничка й свічка) повертаються до своїх нових господарів, які поцупили їх в інших.

Упродовж життя змінюються герої, а отже, і світ, проте його риса — прагматизм — лишається непорушною. Меркантильний, егоїстичний світ приречений, він не має права на існування, а тому гине від вибуху.

Це пояснює метафоричний сенс розв’язки: вибух стався від взаємодії крадених речей, використаних як подарунки, а тому стосунки між людьми не повинні ґрунтуватися на прагматизмі, інакше вони приречені на загибель. Якщо ж читач прагне щасливого завершення твору, то можна припустити, що декоративна свічка-равлик, палаючи, долає свою замкнутість, — любов наповнює людину новими якостями, робить її здатною перемогти самотність, перетворює на дійсність сон панни Хатчепсут про «дзбан із двома шийками», коли «вино зв’язалося вузлом і двома струменями наповнило водночас два келихи».

Скляний равлик

Значення центральної метафори

Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь — скляний равлик — метафора людини: вона ізольована, замкнута, як равлик у мушлі, і разом із тим дуже вразлива, їй легко зашкодити, як склу. Але скляний равлик — це свічка, яка горить, тобто віддає себе іншим.

Варіанти фіналу твору як ознака стилю Милорада Павича

Дві версії фіналу оповідання демонструють характерну для постмодерністів можливість по-різному розв’язувати проблеми, спонукаючи читача вибирати одне з двох моральних правил.

Таке новаторське художнє вирішення є творчим продовження світової літературної традиції Генріка Ібсена і Бертольта Брехта використовувати відкритий фінал драм.

Інтертекстуальність

Не менш важливою постмодерністською рисою твору є інтертекстуальність — використання інших творів завдяки цитуванню та наслідуванню чужих стильових правил окремих письменників, літературних шкіл і напрямів.

Милорад Павич створює інтертекстуальні зв’язки в іронічно-пародійній формі. У побудові сюжету вгадується популярна новела О’Генрі «Дари волхвів». Сюжет твору О’Генрі (передріздвяні клопоти, перипетії з подарунками) наповнюється зовсім іншим, протилежним змістом. Герої позбавлені щирості в почуттях, мудрості й благородства. Замість щасливої, хоч і бідної сім’ї, маємо роз’єднаних, загублених у своїй самотності нещасних людей. їхнє випадкове знайомство — шанс змінити себе, а разом із тим і світ. Але чи буде використано цю можливість, залежить від читача.

«Відмова від монопольного права автора на істину»

Оповідання Милорада Павича органічно вписується у світовий літературний інтертекст, письменник і читач вступають у своєрідний діалог з митцями, котрих також хвилювала ця проблема, — росіянином Ф. Достоєвським («Ідіот»), австрійцем Ф. Кафкою («Перевтілення»), швейцарцем Ф. Дюрренматтом («Візит старої дами») та іншими. В іронічному вимірі Павич зобразив розгубленість сучасника, який не здатний піднятися на духовний рівень пошуків, а тому обмежується матеріальною буттєвою сферою, хоча відчуває при цьому дискомфорт, бо його власне людський потенціал лишається нереалізованим.

Побудова системи персонажів

У «Скляному равлику» діють дві центральні фігури — панна Хатчепсут і Давид Сенмут, дві другорядні — колишня дружина Давида й ефемерна донька Ніферуре та випадковий перехожий (єдиний персонаж, що порушує симетрію образної системи, але потрібний для зображення головних героїв у соціумі і відтворення (через крадіжку) їхнього способу встановлення контакту з людьми).

Образ доньки Ніферуре перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка циркуля). Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві по колу, яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей. Вона символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків між чоловіком і жінкою. Але цим не обмежується її роль. Якщо спробувати використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка застосовується на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що Ніферуре символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим способом — завдяки створенню сім’ї, народженню дитини. 
4.   Домашнє завдання:
 - с. 220 - 230 повторити,
 - опрацювати усно запитання с. 230
 - виконати завдання:
11-Аклас:

Код доступу 353473

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

11-В клас:

Код доступу 545674

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

11-Г клас:

Код доступу 654298

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua